Конституція України гарантує кожному право на безпечне для життя та здоров’я довкілля, і визначає обов’язок не завдавати шкоди природі. Однак, незважаючи на всі заборони і застереження, люди порушують норми законодавства з охорони навколишнього природного середовища та безвідповідально ставляться до природи.
Тому впродовж вже багатьох років існує проблема випалювання сухої рослинності та її залишків. Проблема, що завдає значної шкоди не тільки самій природі, але й людському здоров’ю. Бо при спалюванні рослинних решток утворюються небезпечні продукти горіння, в повітря потрапляють небезпечні для життя смогові клубні диму, а з димом у повітря вивільнюється одна з найотруйніших речовин – діоксин.
Страждають не лише самі люди. У результаті спалювання сухої рослинності знищується поверхневий шар грунту, гинуть комахи та інші живі мікроорганізми. Дрібні тварини й птахи також стають заручниками людського недбальства. Окрім того, знижується родючість грунтів, зменшується їх протиерозійна стійкість.
Тож з метою правового регулювання питання спалювання сухої рослинності в державі діють відповідні Правила утримання зелених насаджень у містах та інших населених пунктів України, що встановлюють певні заборони. Для прикладу, на об’єктах благоустрою зеленого господарства категорично забороняється спалювати суху рослинність, розпалювати багаття чи порушувати інші правила протипожежної безпеки. Заборони щодо випалювання сухої рослинності та її залишків регламентовані й в Законі України «Про рослинний світ».
Окрім того, законодавством передбачена юридична відповідальність для спалювачів сухої рослинності та її залишків. Так, відповідно до статті 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення за самовільне випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без відповідного дозволу або з порушенням умов такого дозволу, чи невжиття особою, яка одержала дозвіл на випалювання зазначеної рослинності або її залишків та опалого листя, заходів щодо своєчасного їх гасіння, на громадян чекає штраф від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 до 340 гривень). Посадові особи зобов’язані будуть сплатити від 850 до 1190 гривень.
За ті самі дії, але вчинені в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, до правопорушника застосують штрафні санкції розміром від 340 до 680 гривень та 1190 до 1700 гривень – для посадових осіб відповідно.
Знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу може навіть стати причиною позбавлення чи обмеження волі на визначений законодавством строк.
Тож з наближенням весняного тепла Державна екологічна інспекція області закликає громадян утриматися від випалювання сухої рослинності або її залишків, пам’ятати про правила пожежної безпеки і бути обережними під час відпочинку на природі. Адже навіть недопалок цигарки може стати причиною вогневого займання та призвести до страшних наслідків!
Марія Плетінь — головна спеціалістка екологічної інспекції у Чернігівській області
